Ворожила на Андрія...
з рубрики / циклу «Віршовані думки...»
На Андріїву на ніч дівчина гадала,
Щоби доленька красуні щастя підказала,
Аби мала хлопця в долі файного, міцного,
Ще й аби був гарний, мудрий та й за помічного.
Ворожила, ворожила, піснею водила,
З позад того світу поміч в надії просила,
Щоб кохав її, був вірним, як мужчина дужий
І до грішних справ навколо аби був байдужий.
У мішечок ймення вклала хлопців що любила,
Влила воду з цибулинням й так заворожила,
Аби доленька надійно ім’я показала
І нарешті файним хлопом її вчарувала.
Заговорить вчасно діва: «О, Святий Андрію!
Лиш на тебе нині маю я свою надію!
Дай би вишня в моїм дворі вчасно зацвіла
Й мою долю в поріг хати скоріш привела»…
…
Ворожила, ворожила, піснею водила,
З позад того світу поміч в надії просила…
Ужгород, 12 грудня 2017