22.12.2017 21:04

для всіх

145

1 | 1

 © Савчук Віталій Володимирович

Дзеркало

з рубрики / циклу «Все і всі»

Чим далі, тим все важче йти вперед.

Чомусь важкими стали кроки.

Чи від життя я вже зморився?

Чи може дуже важкі роки?!

Все рідше вранці маю спокій

Час утіка, немов сказився!

Все дужче обпікає доторк

Що ти там кажеш, дядько Фрейд?!

Ось знову, я зникаю в задзеркаллі.

І промінь сонця недосяжний.

І не мені твоє вітання...

І погляд знову той байдужий

Та доторк наче другорядний, 

Я знов шукаю все кохання...

І кроки роблю, легковажний, 

У дзеркало міцної сталі...