Очі жінки
з рубрики / циклу «ВАРЛАМ ШАЛАМОВ. Особисто і з довірою»
«Приходят с улиц, площадей»,
«Лично и доверительно»
Чуття найдуть у пізній час
Неясно, як у лісу стоні,
Мов багатьох долонь ураз
Відчую дотики в долоні.
Й мені, здається, все одно,
Що мрія тут, а що – обмани,
Вже темне мариться вино,
Розлите вповні у стакани.
І очі жінки в далині,
Котрих чистіше не буває.
Непрохана сльоза мені
На зір невчасно напливає.
_
Приходят с улиц, площадей,
Все глохнет, как в лесном загоне,
Ладони будто бы людей
Моей касаются ладони.
И мне, пожалуй, все равно,
Что тут – мечта и что – обманы,
Я вижу темное вино,
Уже разлитое в стаканы.
Я вижу женщины глаза,
Которых чище не бывает;
И непослушная слеза
Напрасно зренье застилает...