Більше нічого немає
Більше у мене ніщо не лишилось
Пишу
Пальцями струшую попіл холодних думок
З впертого січня хочу одного дощу
Просто щоб в небі сьогодні було якнайменше зірок.
Ти мене губиш. А сльози не ллються - і край.
Голос зривати не вмію, бо просто болить.
Ні, вже не серце, не скроні, а тільки слова.
Все, що лишилось - надвічна і вживана мить.
Я проживаю її нескінченність віків,
Хочу забути, а мозок все тягне в думки.
В мене нічого немає. Пишу, бо ще хочеться слів.
Тільки не хочу, щоб в небі вставали зірки.