Ніч Кохання

Балада

Чорна Чаклунка
Лише раз на три місяці
Стає прекрасною дівчиною…

Ти тинявся гнилими лісами,

Спалахнула вечірня зоря,

Прагнув диво-кохання роками,

І воно буде кара твоя!

Я міняла личини обманні,

Кожна з них і потворна, і зла,

У густому ховалась тумані,

Тільки зараз до тебе прийшла.

Страхітливий залишила образ,

Відкидаю зневагу і лють,

Зараз я і красива, і добра,

Щиро, пристрасно тебе люблю.

До світанку – любов до нестями,

До світанку – кохання дари,

Вранці серце я вийму руками,

Із собою його забери!

Вірно серце кохатиме чисте,

Спалах щастя не згаяли ми,

Знов чудовиськом стану зміїстим,

І майбутнє заллється слізьми.

Висихає кохання джерельце,

Запанує жорстокість і гріх,

Як спіймаю – порву своє серце,

А твоє розгризу, мов горіх.

Стану монстром підступної крові,

Не чекай другу зустріч, не жди,

Хай нас ніч зберігає любові…

Мій коханий, щасливо живи!