11.04.2018 21:25
Без обмежень
83 views
Rating 5 | 3 users
 © Світлана Орловська

Як умру...

Як умру, 

То не приходьте

До мене у шортах, 

Леопардових лосинах

Чи прозорих кофтах.

З червоними пазурами

По три сантиметри, 

Із віями накладними, 

Немов у Деметри, 

З кільцем в носі

Чи у пупі –

От іще за штука!

Щоб ніхто не знав напевно

Внук це

Чи онука…

Не робіть мені цей сором

Перед небесами, 

Бо сміятись будем дружно

Там усі над вами.


Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 25.04.2018 10:50  © ... => Тетяна Ільніцька 

Дійсно, не завжди людина в білосніжній сорочці і з краваткою має білосніжну репутацію ). 

 12.04.2018 12:40  Наталія Старченко => © 

Цікавенько))) відразу згадала декількох викладачів, які приблизно так говорили)))) 

 12.04.2018 08:59  Тетяна Ільніцька => © 

Насмішили, Світланко))))) Уявила такий загробний і дуже-дуже строгий голос моєї класної керівнички, дай Боже їй здоров`я. Вона лінійкою міряла довжину шкільних спідниць і порушниць повертала додому, нафарбованих - до вбиральні, ну а пірсінгу тоді ніхто не мав. Отакі були складні часи))))

P. S. Із власного педагогічного досвіду: найкраще вчилися студенти з зеленим кольором волосся, у червоних колготах, із проколотими язиками і бровами. Вона креативно мислили, багато читали, швидко запам`ятовували нові слова іноземної мови, напевно, тому, що були "нестандартні" не лише зовні. 

Публікації автора Світлана Орловська

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо