09.07.2018 21:51
© Савчук Віталій Володимирович
АМоре
з рубрики / циклу «Все і всі»
Наша зустріч остання була так давно,
Так давно, що і не пам`ятаю.
Як завжди десь пірнали акули на дно,
Кораблі десь на хвилях хитало.
Літнє сонечко грало у хвилях твоїх,
Чайки з пірсів раптово злітали.
Я ж губився у роздумах дуже сумних,
Зник туди, де мене не шукали.
Бар у парку, коньяк, кругом люди чужі,
У повітрі куйовдиться спека.
Мої мрії, думки то скоріш міражі,
За спиною "Зелена аптека".
Я неквапно по місту собі мандрував,
І тихенько добрів я до моря.
Ну а потім у хвилі пірнав і пірнав,
Наче змити хотів усе горе...
Ген за обрій вже сонце червоне сіда,
І фарбує у колір вітрила.
Мені ноги цілує зелена вода,
І мій сум як пісок розчинила.
Шини чорні товчуть по дорозі дабстеп,
Підлітаючи швидко угору.
І коли мене виснажить палений степ,
Я до тебе вернусь моє море.