БАРЖА

з рубрики / циклу «Не кидай Батьківщину милу...»

Тупорила баржа плине

По Дніпрових водах синіх...

Плине - і не поспішає,

Хвильку носом підганяє.

На борту - щебінки гори

Й пострадянський мотлох... Горе!

Заіржавіла, зотліла, -

Хоч і досі має силу!

Снів химерних цілу купу

Тягне вперто, тягне тупо...

Капітан - той мрець картавий -

Ще на вахті... Зліва-справа

Привиди борців ЗА ВОЛЮ,

За народну кращу ДОЛЮ.

Цим мерцям, мов віл, коритись?...

У ярмі весь вік трудитись??

Нам - ТРУДИ, а їм - КОРИТО.

Пожиттєва "пайка" сита...

У невігластві й жадобі

Поглинають СВІТ нероби!

Вічна тінь у них позаду,

Ідол душі їхні краде...

Нерозкаяна КОРМИГА

Суне крізь пекельну кригу

Нерозкаяних гріхів

Панства дикого й ЛОХІВ.

Довго-довго так мовчали -

І дітей мовчать навчали...

Чом же й досі ще спите?

Право маєте святе

Землю рідну боронити

І по-людськи в мирі жити!

На фото: графіті у підземному переході. "Обличчя" обрамлене п`ятикутною зіркою?.. КОМПАРТІЙНЕ ЧУДОВИСЬКО.