Ми...

з рубрики / циклу «Все і всі»

Ми не долали перешкод,

ми їх створили...

Ми пропустили поворот,

не тих любили...

Коли ми рухали світи,

Серця кричали...

Коли ми мусили іти,

впали причали...

Навіщо зараз вже слова,

усе даремно...

І доля наша не нова,

усе буремно...

На сходи кинутий листок,

старого дуба...

І розпач наче б то ковток,

отрави, - згуба...

Та я не вірю, що тобі,

на все байдуже...

Весна вернеться і тоді,

розквітнуть ружі...

Я їх зірву і принесу,

тобі під вікна,

ти зрозумієш що ніщо -

зовсім не зникло!

І по краплинці так вода,

розточить камінь...

І ми побачим як спада,

стіна між нами...

І намальований бетон,

в шматки поб`ється...

І моє серце в унісон,

з твоїм заб`ється.