Пограбована Радість
Переспів - С.Есенин: "Грубым даётся радость..."
Нежным дается печаль.
Мне ничего не надо,
Мне никого не жаль.
Жаль мне себя немного,
Жалко бездомных собак,
Эта прямая дорога
Меня привела в кабак.
Что ж вы ругаетесь, дьяволы?
Иль я не сын страны?
Каждый из нас закладывал
За рюмку свои штаны.
С. Есенин.
Грубі грабують радість,
Ніжним лишають печаль,
Зникла з душі відрада,
Вже нікого не жаль.
Шкода себе лиш трохи,
Та безпритульних собак,
Ця прямоїжджа дорога
Мене привела в кабак.
Пийте, чорти, на халявку -
Ми ж батьківщини сини,
Я за сивухи чарку
Прозакладав штани.
Хмуро дивлюсь на віконця,
В серці печалі сліди,
Котиться, змокла у сонці,
Вулиця в нікуди!
На вулці хлопчик сопливий
Дивиться через тин.
Хлопчик такий щасливий,
Колупається в носі він.
Длубайся, длубайся, милий,
Пальця встромляй наскрізь,
Тільки з такою ж силою
В душу свою не пнись!
Доля закручена круто,
Вже ні про що не молю,
Пробки збирати буду,
Затикатиму душу свою!