Дощ природній

з рубрики / циклу «Звичайне диво»

Надворі – дощ, а я сиджу у хаті.

Надворі – дощ і хочеться втекти!

Втекти з полону власної кімнати,

Щоб під дощем до нитки змокнути.

Надворі – дощ, і хочеться літати,

Щоб не ховатись від його краплин...

Надворі – дощ, а люди хочуть спати,

І марно витрачають плин годин.

Надворі – дощ, він літній, прохолодний...

Ну як не прагнути скупатися під ним?!

Він подарує свіжість від природи,

І кажуть, що на щастя дощ такий.

Надворі – дощ дрібний, але не злива,

Дощ – надворі, а сльози – на очах –

Я так і не втекла, не змокла – не посміла,

І дощ закапав по моїх щоках...

17.07.2004