Новорічний
з рубрики / циклу «Соціалка»
Місто сяє неоновим заревом,
Знижки і акції ваблять вітринами
І наші голови зайняті маревом,
Тепер головне – олів`є з мандаринами...
Сніг не стелиться, – плаче калюжами
Хоч і падає цятками білими.
Мокрі стіни будинків спаплюжені
Розмальовані й всцяні дебілами.
Нас вже з`їли, а ми й не побачили
"Ґалубой аґанёк" споглядаючи,
Наші предки цього б не пробачили
Щоб ось так існувати вмираючи.
Як же бути, щоб потім не каятись,
Не соромитись в очі поглянути?!
Краще битися ніж просто лаятись,
Не цуратись, а дбати й доглянути.
Буде важко, одному не впоратись,
Але гаяти часу вже ніколи.
Перемога лиш там де ви боретесь,
Інакше, повертатись вже нікуди.
Місто Вишневе, 20 грудня 2011 р.
