19.12.2018 16:46
для всіх
358
    
  3 | 3  
 © Григорій Кравцов

Новорічний

Новорічний

з рубрики / циклу «Соціалка»

Місто сяє неоновим заревом,

Знижки і акції ваблять вітринами

І наші голови зайняті маревом,

Тепер головне – олів`є з мандаринами...


Сніг не стелиться, – плаче калюжами

Хоч і падає цятками білими.

Мокрі стіни будинків спаплюжені

Розмальовані й всцяні дебілами.


Нас вже з`їли, а ми й не побачили

"Ґалубой аґанёк" споглядаючи,

Наші предки цього б не пробачили

Щоб ось так існувати вмираючи.


Як же бути, щоб потім не каятись,

Не соромитись в очі поглянути?!

Краще битися ніж просто лаятись,

Не цуратись, а дбати й доглянути.


Буде важко, одному не впоратись,

Але гаяти часу вже ніколи.

Перемога лиш там де ви боретесь,

Інакше, повертатись вже нікуди.



Місто Вишневе, 20 грудня 2011 р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 19.12.2018 23:37  Каранда Галина => © 

Поставила "чудово", в тому числі за те, що вірш 2011 року - це навіть до "мовного закону", тому наче все дуже мудро ви бачили ще аж тоді.
Хоча я особисто нічого не маю проти мандарин і олів`є, не вважаю їх винними, і не збираюся від них відмовлятися в новорічну ніч).