19.12.2018 16:46
Без обмежень
142 views
Rating 5 | 1 users
 © Григорій Кравцов

Новорічний

Місто сяє неоновим заревом, 

Знижки і акції ваблять вітринами

І наші голови зайняті маревом, 

Тепер головне – олів`є з мандаринами...


Сніг не стелиться, – плаче калюжами

Хоч і падає цятками білими.

Мокрі стіни будинків спаплюжені

Розмальовані й всцяні дебілами.


Нас вже з`їли, а ми й не побачили

"Ґалубой аґанёк" споглядаючи, 

Наші предки цього б не пробачили

Щоб ось так існувати вмираючи.


Як же бути, щоб потім не каятись, 

Не соромитись в очі поглянути?!

Краще битися ніж просто лаятись, 

Не цуратись, а дбати й доглянути.


Буде важко, одному не впоратись, 

Але гаяти часу вже ніколи.

Перемога лиш там де ви боретесь, 

Інакше, повертатись вже нікуди.

Місто Вишневе 20 грудня 2011 р.




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 19.12.2018 23:37  Каранда Галина => © 

Поставила "чудово", в тому числі за те, що вірш 2011 року - це навіть до "мовного закону", тому наче все дуже мудро ви бачили ще аж тоді.
Хоча я особисто нічого не маю проти мандарин і олів`є, не вважаю їх винними, і не збираюся від них відмовлятися в новорічну ніч). 

Публікації автора Григорій Кравцов

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо