19.12.2018 16:46

для всіх

437

3 | 3

 © Григорій Кравцов

Новорічний

з рубрики / циклу «Соціалка»

Місто сяє неоновим заревом,

Знижки і акції ваблять вітринами

І наші голови зайняті маревом,

Тепер головне – олів`є з мандаринами...

Сніг не стелиться, – плаче калюжами

Хоч і падає цятками білими.

Мокрі стіни будинків спаплюжені

Розмальовані й всцяні дебілами.

Нас вже з`їли, а ми й не побачили

"Ґалубой аґанёк" споглядаючи,

Наші предки цього б не пробачили

Щоб ось так існувати вмираючи.

Як же бути, щоб потім не каятись,

Не соромитись в очі поглянути?!

Краще битися ніж просто лаятись,

Не цуратись, а дбати й доглянути.

Буде важко, одному не впоратись,

Але гаяти часу вже ніколи.

Перемога лиш там де ви боретесь,

Інакше, повертатись вже нікуди.

Місто Вишневе, 20 грудня 2011 р.