Час

з рубрики / циклу «Все і всі»

І плакало небо, - слізьми,

а повинно снігами,

ті сльози повільно марніли й текли

попід ногами...

І сунули хмари, - похмуро,

а хочеться сонця,

та хмари укутали світ понуро

попід віконця...

І час наче б стишив свій плин, -

зупинився,

Десь зникло мелькання хвилин,

світ закрився...

Мій дух не змінився, не зник,

висить паром,

Він наче без сірки сірник,

чека жару...

Він наче ранкова бджола, -

жада трунку,

краплинки із мого чола,

чекаю цілунку...

Як вогнище марить вогнем, -

блищить стразом,

Ми разом з тобою вдихнем,

і видихнем разом...

Ми разом поринемо десь,

і разом до низу,

Я стану твоїм увесь-весь,

уранішнім бризом...

Годинники знову підуть, -

та краще б стояли.

хвилини хай мить збережуть,

коли ми кохали...