Голубка
Вірш присвячується всім воїнам, які віддали своє життя за волю, віру, Батьківщину, любов, а також матерям, які втрати ли своїх дітей у війнах.
Голубка по світу літала.
Єдиного сина шукала.
Вже крила її забруднились,
А очі дивитись стомились.
"- О, де ж ти,синочку,кохане дитя.
З минулого, знаю, нема вороття.
Я буду літати усюди,
Можливо щось бачили люди.
Я буду блукати з ранку до тьми,
Я біль розжену своїми крильми,
Я світ облечу, обійду,
Аж поки тебе не знайду."
Ще довго голубка літала,
Не знала,голубка, не знала,
Що у бою син загинув
І матір назавжди покинув.
Літала у гори, на схили.
Не бачила навіть могили.
Заплакала гірко, щосили
Й обрізала стомлені крила.
