11.03.2019 15:34
для всіх
98
    
  1 | 1  
 © Добродій Ольга Іванівна

З тобою важко

З тобою важко… кожен божий день

Ти змушуєш себе перемагати…

Колись я знала тисячі пісень, 

Сьогодні вже не хочься співати…


На рівні генів ти мене змінив, 

Хоч я, блаженна, зовсім не пручалась, 

Я думала, що ти мене любив, 

Смертельно-хвора, я не лікувалась.


В бездонній прірві люблячих очей

Тонула, падала, губила свою душу.

Впивалась солодом розбурханих ночей, 

А ти п’янку приносив мені ружу.


Настала мить, коли ми стали «МИ», 

Коли із двох в єдине поєднались, 

Якщо буває щастя між людьми, 

То ми у ньому плавали-купались.


Ми щастям дихали, ми щастя на обід

Без хліба-солі вдосталь смакували.

Щасливі не рахують своїх літ, 

І ми своїх разом не рахували.


Та якось вранці, як прийшла весна, 

Душа від сну тривожно пробудилась.

Навколо глянула: Де я? Мене нема!!!

Я у тобі і щасті розчинилась.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 11.03.2019 15:36  Каранда Галина => © 

чудово.