Українська весна
Блаженно дихала розмочена земля,
Напившись теплого весняного дощу.
І сонечко, з-за хмари вигляда,
Купалося в веселці досхочу.
Цвірінькав дзвінко й гучно горобець,
Зелені жабки кумкали в болоті,
Ішла весна гаями навпростець
І зеленіла листям в живоплоті.
На сонці грівся чорний лежень-кіт,
Наставив спину, муркотів блаженно.
Вже вкотре із його прожитих літ
Прийшла весна, не знав він достеменно.
Щасливо вулики в садкові ожили,
І спраглі до роботи малі бджоли
З примул, кульбабок перший мед несли,
Барвінками синіли видноколи.
І сам садок готовий до весни -
Причепурились груші, шовковиці,
Мовляв, - Погляньте, клени, ясени,
Які білесенькі на нас вдягли спідниці.
І кожен порух рідної землі
Відлунює у серці без упину.
Люблю кота, весну і ясени,
Тебе люблю, прекрасна Україно
