05.06.2011 17:23
-
1105
    
  1 | 3  
 © Давиденко Ілона Олександрівна

Мій перший вірш написаний в окопі

В часи без війн

А де моя війна? Мої рови й мої окопи? Де кров моя і смерть накволо? 

І ніби цього вже і не було... Хоча й було. Та з іншими словами, під іншим гаслом, і без нього.. Війна не за життя, а за папір.. за гроші... 

Так де ж моя війна? мій фронт? 

Не було цього всього... 

Дитина миру? 

Та де ж... Дитя я кризису... сама - як крок до нього ближчий. 

Навіщо народили? чого не дали висохнуть на простині або подохнути в середовищі вологи? 

Чому родилась я? Чому у цьому тілі й цю епоху. Коли забуте все, запродане ущент. Лишились цілі тільки влада й папірці.  

В епоху крові лиш брудної. В епоху хаосу і забуття... 

Таки навіщо породили? Як вижила я... зі стількох же варіантів вийшла я. Навіщо? 

Скажіть будь ласка ви мені, за які такі гріхи родилась у цей перенешонено вилеліяний час? 


І ще скажіть... Як світ не обезглуздів за стільки вилитої крові.... намарне... 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 09.04.2012 17:31  Каранда Галина 

от муляє мені оця назва без посилання на Ліну Костенко...
Мій перший вірш написаний в окопі,
на тій сипкій од вибухів стіні,
коли згубило зорі в гороскопі
моє дитинство, вбите не війні.
Лилась пожежі вулканічна лава,
стояли в сивих кратерах сади.
І захлиналась наша переправа
шаленим шквалом полум`я й води.
Був білий світ не білий вже, а чорний.
Вогненна ніч присвічувала дню.
І той окопчик –
як підводний човен
у морі диму, жаху і вогню.
Це вже було ні зайчиком, ні вовком –
кривавий світ, обвуглена зоря!
А я писала мало не осколком
великі букви, щойно з букваря.
Мені б ще гратись в піжмурки і в класи,
в казки літать на крилах палітур.
А я писала вірші про фугаси,
а я вже смерть побачила впритул.
О перший біль тих не дитячих вражень,
який він слід на серці залиша!
Як невимовне віршами не скажеш,
чи не німою зробиться душа?!
Душа в словах – як море в перископі,
І спомин той – як відсвіт на чолі…
Мій перший вірш написаний в окопі.
Він друкувався просто на землі.
Джерело: Поезія, "Наукова Думка", К., 1998