28.04.2019 14:53
Без обмежень
18 views
Rating 0 | 0 users
 © Двірний Сергій

Дохлий пес лежав на брудному узбіччі

опоеза

Дохлий пес лежав на брудному узбіччі

вже до всіх байдужий, нікому не потрібний, 

і, навіть, блохи й ті сквапно його залишали, -

услід живилу, товщі тіла, облізлій шерсті…

Кожен хто проходив повз, - байдуже, людина чи звірина, -

дивився на нього з огидою і відвертою зневагою, -

лишень як на нікчемне, смердюче падло, 

ба, навіть, не дивився: бридячись, одразу ж відводив погляд…

Й один тільки Господь Бог Вседержитель на небі, 

та Його премудрий пророк Мусій на землі, 

знали, що, насправді, дохлий пес був небесним сузір’ям –

сузір’ям пса на узбіччі Чумацького шляху…

Зорі розліталися в ньому навсібіч із шаленою швидкістю, 

кожної миті долали холодні простори завмерлого образу, 

розмах за розмахом перекладалися у пруги чужих подоб, 

і сіялися в ніч зневаженим віддалю теплом…

Однак, цього ніяк не могли второпати квапливі перехожі, 

живі, діловиті й настільки мізерніші від псячої мертвечини, 

що для них сузір’я лишалося недвижною дохлятиною на межі світу -

недолугою подобою пса, якому ані гавкнути, ані вкусити…

Для Бога ж і Його пророка він літав, 

розпукав сяйвом зір на краю вируючої галактики, 

і, мінячись взірцями в переливчастих сузір’ях, лишався незмінним, 

одним в одному на розлогах зораного Господом неба…

А нескінченною дорогою зі стражденного життя у морок смерті, 

із незворушного супокою забуття у нужденну марноту буднів, 

повз жахаючу розорву тіла дочиста розкладеного на світила пса, 

сунула гидливим роєм розмаїта мізерія.

Напівжива перед лицем неминучої та наглої смерті, 

боялася ввіритися сузір’ям вготованого їм піднебесного народження, 

напівмертва у лещатах узбіч життєвого шляху, 

гасила власне сяйво відразою до зір, що зробилися дохлим псом…

Звичайна картина, мальована живими барвами на мертвотному тлі, 

дивна й незбагненна для витрішкуватих глядачів та їх різномастих художників, 

ясна і кумедна для Господа Бога та Його пророка Мусія, 

образ та подоба котрих аж ніяк не залежали від полотна чи фарби…

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «!адобовССвобода! (опоеза) / Вірш | Двірний Сергій». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Йди і дивись / Вірш | Двірний Сергій».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Двірний Сергій

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо