Козирний Собака
Переспів
По всему тверскому околотку
В переулках каждая собака
Знает мою легкую походку.
Средь людей я дружбы не имею,
Я иному покорился царству.
Каждому здесь кобелю на шею
Я готов отдать мой лучший галстук.
С. Есенин.
Я — Бровко, козирний злий Собака,
Хто мене не любить, той — падлюка,
По кутках торочать скотиняки,
Що я — невиправний волоцюга!
Місяць в небі, наче кінь, гарцює,
Мабуть, в нього отака зарядка,
Поводок Поет мені дарує,
Будемо вважати, це — краватка!
Скачуть горобці по парапету,
Під бордюром спить Поет тепленький,
Пива у циліндр налив Поету,
Із пакета витягнув сардельку!
Я — Бровко, батяр із міста Львова,
Я — апаш із самого Парижа,
Я — гусар мадьярський, хлопець “кльовий”,
Хто стрибне лише, заробить грижу!