31.05.2019 13:47
Без обмежень
16 views
Rating 5 | 1 users
 © Ірина Руденко

Квітень приходить


Квітень приходить, народжується з імли -

Спить змерзле місто, Поділ та Вали, 

Огортаються у сутінки й кроки пітьми

Перші незрозумілі натяки чужої весни.


Вона роздивляється місто заново, нібе чуже, 

Двори його дивної дикої забудови.

А сонце вже майже тепле, і майже не зле, 

А небо таке пронизливе і бадьоре.


І життя ніби продовжується, ранки усі настають, 

О сьомій лунає дзвінок, мимоволі встаєш.

Кава із печивом, по вихідним - приборкана лють

Дає сили на щось серйозніше. Далі меж


Простягається тільки твоя самота, 

Коли немає кому приносити сніданок простий, 

Коли немає кого гукати з кухні, чи вже пора, 

Чи зварити йому борщ із м`ясом чи суп пісний?


Відлуння сягає меж, не повертаючись. Де той край, 

Куди долунають твої опівночні крики, 

Замішані на сльозах про незнайдений рай, 

Про вистигнулі обійми, як обойми відбиті?


Вона засинає - і спускається по тонкому віконному склу

Янгол її охоронець, так часто подовгу відсутній.

Дмухає на долоні затерплі, черкає в записнику, 

Зітхає важко - в підхоплює її на турботливі руки.

Київ 




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 01.06.2019 08:15  Іцхак Скородінский => © 

Дійсно це все... 

Публікації автора Ірина Руденко

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо