Володар кінець
Частина 1Пластиліновий кінець або меч лицаря Джедая.
Давним-давно в далекій Середземній галактиці Сибу…
На одному кінці планети Тіпа, існували добрі, милі створіння – ельфи, котрих очолював сам принц ельфів «володар пластилінового кінця». Найліпшими і найближчими його друзями та товаришами були гоббіти: Хрода, Сімон, Марічка і Піпі.
Якось, одного чудового дня, принц Ловелас зібрався з друзями на пікнік до печери Гей. Прийшовши до Гей, вони зібралися розпалити багаття, але хмизу поряд не було. І тому, «володар пластилінового кінця» до сусідньої печери пішов шукати хмизу. Там, принц Ловелас зустрів своїх давніх знайомих, гнома Гімні та людського короля Арагорна. Разам вони продовжили збирати хмиз, і не помітили, коли заблукали. Довгими зусиллями друзі знайшли дорогу, але вона вела на інший бік печери.
Гоббіти чекали свого «кінця», та не дочекавшись, вирушили йому на допомогу. Ті ж троє знайшли вихід, та потрапили в іншу біду. Біля виходу з печери, їх чекали лицарі Джедаї, які палко мріяли захопити планету. Армією керував володар джедаївського меча, сер Обі Фігвам.
Коли гоббіти дізналися про викрадення своїх товаришів, то відправили гінця до воєначальника орків – Сарумана, який в той час, був союзником гоббітів у війні з джедаями.
Господар Хрода зі своїм слугою, Сімоном, вирішили особисто зустрітися з Саруманом. Прибувши на зустріч, Хрода мав на своїй шиї вухо майстра Йоди. Це вухо було великим джерелом мудрості, і саме через нього розпочалася війна з джедаями.
Вони зустрілись, разом випили. Саруман підтримав Хроду в боротьбі з джедаями.
- Я вірю, що ми переможемо, адже «пластилінові кінці» найкращі.
- Звичайно найкращі, недаремно ж це дельфійська гордість.- промовив Хрода.
Вони зібрали свої війська і рушили в похід на джедаїв.
При першій битві вороги вирішили відіслати посланців. Від гоббітів уже був у полоні принц Ловелас, а від джедаїв був сам Обі Фігвам та його вірний друг Чубака. А Глюк Скайвокер техаський рейнджер, з Ханом Сало і Леєю, рушив на зустріч королеви Амідали-Давали. Також не обійшлося і без зрадників у цій війні. Підступний і злий Горлум, що мав колись свою «прелесть», а потім по пиятиці її втратив, і Дарт Вейдер, від джедаїв. Посланців же прийняли як на каторгу, довго катували, та все ж відпустили.
Джедаї змушені були відступати, оскільки в них закінчувалися запаси їжі, сала, бражки, толок, та вони були дуже втомлені. Але «пластиліновий кінець» не зрозумів їхнього відступу, і разом з військом кинувся прямо на джедаїв.
І тут розпочався бій. Обидва війська зустрілися у чесному бою.
І тут Ловелас вигукнув:
- Єй! Ти! Обі Кенобі! Де ж твій джедайський меч? Чи може вдома забув? Ти не справжній мужик, якщо не носиш з собою свій меч, свою гордість.
- Я Обі Фігвам І Фігнам, нічого не забув. Меч завжди при мені. Та якщо дуже хочеш, я тобі покажу, нехай покортить. Ось на… - розриває на собі одяг, і всі бачать його гордість, яскраво освітлену.
- А ти чим можеш похвалитися, Ловеласе?
І тут Ловелас зриває з себе одяг:
- Ти задоволений Обі?
- Ооо…. Так, звісно, те що треба.
Починається бій. Майже усіх з обох військ перебили. Залишилися лише Кінець з своїми друзями та Обі зі своїми. Але бій не закінчився. Ловелас продовжує махати вправно своїм «кінцем», а Обі своїм «мечем». І тут Обі Фігвам говорить:
- Все, досить! Мені набридло ним махати, він скоро відвалиться.
- Так, мені теж, - сказав Кінець.- все ж таки, яка різниця, хто кращий, якщо ми повбиваємо один одного, то хто ж буде продовжувати рід «кінців». Я прагну миру.
- Я теж!
Вони зійшлися в мирі, схрестили свої прелесті в клятві дружби.
ПРОДОЛЖЕНІЄ СЛЕДУЄТ…
Оржиця, 2003 рік
