02.09.2019 11:12
for all
77 views
rating 5 | 2 users
 © Глория

Почуття навколiшках

Квiтку, обiрвану, що лишив бiля скла - 

Пiднятися пальцями змушую. 

Ранкова роса з пелюсткiв вiдiйшла 

На вiях пилюку пострушую. 


Розтанув твiй слiд, як примара в снiгу,  

Квiтневим теплом стежка вкрилася. 

Я пролiсок нiжно в руках збережу,  

Пiд ковдрою разом зiгрiюся. 


Навколiшки стали тонкi почуття,  

Пробiглися стелею пьяними. 

I дивляться в небо, неначе дитя,  

Щоб бути тобою коханою... 


Глория цікавиться


Публікації: Глория

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 05.09.2019 13:08  Іцхак Скородінский => © 

Навколiшки!