02.09.2019 11:12
для всіх
193
    
  3 | 3  
 © Глория

Почуття навколiшках

Квiтку, обiрвану, що лишив бiля скла - 

Пiднятися пальцями змушую. 

Ранкова роса з пелюсткiв вiдiйшла 

На вiях пилюку пострушую. 


Розтанув твiй слiд, як примара в снiгу,  

Квiтневим теплом стежка вкрилася. 

Я пролiсок нiжно в руках збережу,  

Пiд ковдрою разом зiгрiюся. 


Навколiшки стали тонкi почуття,  

Пробiглися стелею пьяними. 

I дивляться в небо, неначе дитя,  

Щоб бути тобою коханою... 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 05.09.2019 13:08  Іцхак Скородінский => © 

Навколiшки!