Осінь-повія
жаром скаженим повіє, і…
Крадьки,
зіткнеться із
…зимонькою,
що завіє по шкірі, скрипучим.
Лущиться ярістю небо,
а дефібриляції серця мого
не дають ані жити…
Та й вмерти, також…
Чудасії оті,
не дають.
У-у-у,
осінь-повія,
пекельна витія ти,
бестія,
псяка, примара така!
Харків віртуальний, 2019