12.10.2019 14:14
Без обмежень
20 views
Rating 0 | 0 users
 © Двірний Сергій

Ближче

ближче

до наших обіймів

до наших сердець

очей, що дивляться одне в одного

в одне

порожнеча

росте, множиться

краплинами

плямами

силуетами

збігається і розбігається

слідами


десь там

нижче розмитих поглядів

униз стікаючим обіймам

углиб безкровних сердець

цівками чорного

сірим

сліпучим сяйвом ран

хмарою

рис? дотиків? сподівань?

лягаєш мені на груди

п’єш осоння мурів

моторошним сном


все ще тримаю тебе в обіймах

крилами над безоднею

темними лініями

здавлених криків

здивування

болем мого тіла

твоїм тілом

невловимим, непевним

огорнутим рухами

знебарвленим сутінками

розпачем

нудотою надії


склепи тіл

ребра цеглиння

стіни

самотні дні

тягнуться олтарями

недобудованими

недоруйнованими

тонуть у голому світлі

лункими кроками

храму

де одні лиш пороги

переступи і плач…




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Двірний Сергій

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо