15.11.2019 22:43
© Вікторія Івченко
Малиновий дзвін понад озером
з рубрики / циклу «Ліричне»
І поблякла, й спохмурніла...
Туманцем запнулась білим.
Дощ нічний змиває фарби –
Вже не буде того скарбу!
Все у літечку лишилось,
У калюжах розчинилось.
У моїх думках – тривога:
«Що готує нам Дорога?
Захисти, всевишній Отче…»
«Станеш мудрою, як схочеш!»
***
Малиновий дзвін пливе – понад ставом, понад Часом…
Ми – одне з Тобою… Разом. Хоч і вітер нитку рве!
Хоч і лютий буревій поваляв дерева й долі…
Ми йдемо до світла Волі, хтось калічить Птаха Мрій.
