Опівнічне Танго
Етюд
Лісами темними, горами,
болотами,
Що випаровують чаклунства
злий парфум,
Ти відшукати чарівне бажав
Кохання,
Знайшов його на радість,
чи на глум.
Я кожний раз тебе лишала
на світанні,
Коли наспівував сріблясто
подих сфер,
Раніше вранці розчинялась
у тумані.
На світло сонячне з`явилась
відтепер.
Все, що було, давай облишим
незлостиво,
Вогненні танці
сум нехай зітруть.
Я вся струнка, тендітна, добра
і красива,
Тебе кохаю,
відкидаю зло та лють.
Уранці стане образ мій ізнов
поганим,
Закриють ідоли увесь
іконостас...
Живи щасливо,
мій улюблений, коханий,
Останя ніч кохання
хай кохає
нас!
