з рубрики / циклу «Таємнича ніч»
«Твоя посмішка у думці засвітилась
Подих твій мов серце зупинив» -
Так я думала і в чорну ніч дивилась
На серпанок в небі золотий.
«Ти ідеш завжди разом зі мною,
І з тобою вслід іде весна.»
Під цією зіркою ясною
Я сказала подумки слова.
Зорі засвітились промінцями,
Все дивились на мою печаль.
Легко ніч небесними стежками,
Підкорила все ще ясну даль.
Сніг ішов. Спокійний, білосніжний.
Чорний дощ пішов на задній план:
«Ти такий чарівний, тихий, ніжний,
І сумний, мов вранішній туман.
Коли ти приходиш – світло, мило,
Сяє сонце і цвіте земля.»
Ніч мене одна лиш зрозуміла –
Вітру я казала ці слова.
