28.06.2011 22:59

-

981

- | 1

 © Оля Стасюк

з рубрики / циклу «Таємнича ніч»

«Твоя посмішка у думці засвітилась 

Подих твій мов серце зупинив» - 

Так я думала і в чорну ніч дивилась 

На серпанок в небі золотий. 

«Ти ідеш завжди разом зі мною, 

І з тобою вслід іде весна.» 

Під цією зіркою ясною 

Я сказала подумки слова. 

Зорі засвітились промінцями, 

Все дивились на мою печаль. 

Легко ніч небесними стежками, 

Підкорила все ще ясну даль. 

Сніг ішов. Спокійний, білосніжний. 

Чорний дощ пішов на задній план: 

«Ти такий чарівний, тихий, ніжний, 

І сумний, мов вранішній туман. 

Коли ти приходиш – світло, мило, 

Сяє сонце і цвіте земля.» 

Ніч мене одна лиш зрозуміла –  

Вітру я казала ці слова.