19.01.2020 19:50
Без обмежень
46 views
Rating 5 | 5 users
 © Каранда Галина

Особливості освячення води в Лубнах

Христос охрещається! – В річці Йордані!

Невеличка церква була оточена кільцем людей. Навіть двома. Перше, тісніше, створили люди, які стояли спинами до стін, майже впритул до них. Друге, більш просторе зовнішнє, що заповнювало простір аж до дороги, розташувалося метрів за три. Це для того, щоб батюшці зі свитою було вільно проходити та окроплювати прихожан святою водою.

Власне, справжні «прихожани» ще зранку слухали службу в церкві. Інші прийшли з конкретною метою: «освятити воду».

Принесені з дому «різнокаліберні» баночки і пляшки стояли на землі перед кожним в корзинках, пакетах, сумках, а то й просто на газетці.

Служба затягувалася, народ надворі нервово тупцював. Відсутність снігу і «хрещенських морозів» ще не означає автоматичне «тЕпло» тим, хто стоїть годину на асфальті, на одному місці.

Люди все підходили. Новоприбулі намагалися втиснутися з своїми баночками поближче. Ті, які прийшли давно і вже встигли змерзнути, стійко обороняли свої позиції.

- Куди ви претеся! Не бачите – я тут стою!

- Так це ж церква! Це ж не ваш двір! Бач яка!

- Нє, ну що за люди наглі пішли! Стоїть вона!

- Якісь такі люди озлоблені…

- Та не лайтеся. Ось тут баночку поставте, біля моєї. А самі – трохи збоку.

Зрештою, «трохи збоку» та «трохи ззаду» опиняються саме ті, хто погоджується дати місце чужим баночкам.

Частина новеньких вважає необхідним зайти до церкви, аби купити свічечку. Цим доводиться тяжче – вони мають пройти крізь чільне кільце людей і баночок з водою, нікого при цьому не пхнувши і не перекинувши нічию воду. Вдається не всім. Худо-бідно миряться, бо священик передбачливо поставив біля церкви велику каністру води, тож винуватець має змогу виправити завдану шкоду. Спереду церкви місця давно немає. Ті, що стоять за будівлею, час від часто висилають у розвідку своїх дітей. Ті весело пробігають між живими кільцями, виглядають - «а що тут робиться?», і біжать назад, «докладати обстановку» заднім рядам.

Нарешті з центрального входу з‘являється група півчих на чолі з батюшкою. Починається процедура освячення. Великим плюсом є те, що служба правиться українською мовою. Але насправді чують її тільки ті, що стоять близенько. Вузенька вуличка вздовж заставлена автомобілями. Деякі водії-чоловіки, слухняно доставивши дружину «святити воду», самі вирішили не мерзнути. Вони відсиджувалися в машинах, не вимикаючи двигуни. Роботу цих двигунів було чути набагато краще, ніж слова священика.

Тому більшість людей просто слухняно хрестилися вслід за іншими та нетерпляче чекали, коли ж, нарешті, закінчать співати та молитися, і почнуть кропити всіх водою.

Нарешті цей кульмінаційний момент настав.

Христос охрещається! – В річці Йордані!

Христос охрещається! – В річці Йордані!

Христос охрещається! – В річці Йордані!

Чи то слідуючи якимось прописаним правилам, а чи просто зробивши стратегічну помилку, батюшка почав з малого, внутрішнього кільця. Кожен, хто вже отримав свою дозу святої води межи очі та кілька її крапель в баночку, блаженно витирався, кидав пару купюр у скриньку дяку, який ішов слідом за священиком. І, певно, згадавши, як йому нІколи, поспішав прорватися крізь зовнішнє кільце вірян, які ще сумирно чекали своєї черги на долучення до ритуалу. Ясна річ, тим це не подобалося, і вони грудьми захищали свої позиції.

- Куди лізеш, сука! Тут нема проходу!

- Сам сука! А як мені вийти?

- Ну що за чоловіки пішли! Я думала, таких уже й немає!

- Люди, ну майте совість! Ну зачекайте хвилин п’ять, куди ви спішите!

Хтось повертається сумирно чекати, доки всі розійдуться, хтось шукає інший шлях, хтось іде напролом, щедро покриваючи матюками тих, що намагаються його не пропустити!

- Ну куди ти …. над водою … чоботами своїми … трясеш!

- Ой людоньки, та ради такого празника хоч не лайтеся!

- Та не лаятимешся тут! Саме бидло кругом!

Батюшка чесно й весело робив своє діло. Водою кропив щедро, чи не кожного окремо, з чистосердечними побажаннями здоров’я і щастя. Тож скоро черга дійшла до великого кола, і напруга відразу спала. Коло розірвалося, всі бажаючі легко могли вийти на простір, тож причин для сварки більше не було.

В церкві палахкотіли свічки, мерехтіли дощиком ялинки, і хор бабусь обнадійливо співав про небувалу «Нову радість».

  • Якщо Вам сподобався чи був корисний цей текст і Ви хотіли б віддячити або фінансово підтримати дописувача Каранда Галина за минулі чи майбутні зусилля, можете перерахувати довільну суму коштів, що Вас не обтяжує, за вказаними нижче реквізитами:
  • або просто не забудьте
  • Ми Вам дуже вдячні та наголошуємо, що кошти перераховуються безпосередньо автору публікації. Інтернет-проект "Проба Пера" жодної фінансової винагороди з переказу коштів не отримує.





Лубни 19.01.2020



Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 20.01.2020 22:16  Надія Крайнюк => © 

Не думаю. Властивості води будуть змінюватися тільки 19 січня.
Були проведені дослідження зміни властивостей води і в інші дні року (зокрема і 6 січня). Вони істотно відрізнялися від тих, які фіксувалися 19 січня.
Отже, як буде з переходом на григоріанський календар, можливо знають священники. Якщо знають.
 

 20.01.2020 21:09  © ... => Надія Крайнюк 

Мій тато теж так експериментував, правда, не так грунтовно. Теж підтверджує, що вода не псується.
У зв`язку з цим у мене питання - а як бути з переходом української церкви на григоріанський календар? Вже он цьогоріч у Луцьку воду святили не 19, а 6 січня.
Планета змінить день особливого виду опромінення??? 

 20.01.2020 20:58  Надія Крайнюк => © 

Я веду багаторічний експеримент з водою. Вже ні для кого не секрет, що вода в цей день набирає особливих властивостей не від того, що її освятили срібним хрестом.

Дослідники помітили, що щорічно 19 січня планета піддається особливому виду опромінення, що і збільшує біологічну активність води у всіх водоймах.

Так от. У мене в скляному посуді стоїть вода, набрана в день Хрещення. Звичайна водопровідна вода, не освячена: 2019, 2018, 2017, 2016 років. І в цьому році набрала. Вся вода неначе щойно набрана. Це означає, що вся справа зовсім не в освяченні води, а в тому, що вона в цей день набирає особливих властивостей під впливом природних явищ, які ще не до кінця вивчені.
Дякую Вам за відповідь. Будьте здорові!  

 20.01.2020 16:46  © ... => Надія Крайнюк 

На пасху ходила років 15 тому. Враження були ще гірші, ніж у цьому нарисі.
На Водохреща іноді ходжу. Ну як іноді... разів три з цим разом)
Раз чи два на рік заходжу до церкви або їду в Мгарський монастир. Але вибираю час, коли там немає людей. 

 20.01.2020 15:48  Надія Крайнюк => © 

Чудовий нарис. Я ніколи не була в церкві на освяченні води. А от на пасху ходила, коли мені було 16 років. Як я туди потрапила? Це окрема історія. Бажаю Вам здоров`я, пані Галино, щастя, добра і миру!  

 20.01.2020 05:00  © ... => Іцхак Скородінский 

Ви знаєте Лубни? 

 20.01.2020 00:47  Іцхак Скородінский => © 

Эх, Лубни, Лубни!
Галина, привіт! 

 19.01.2020 20:54  © ... => КАЛЛИСТРАТ 
 19.01.2020 20:53  КАЛЛИСТРАТ => © 

Гарний нарис)))

Зі святом всіх ! Добре, коли народ відпочиває )))

Публікації автора Каранда Галина

Літературні авторські твори, вірші, проза, публіцистика та інше

Сторінка: 1 з 1 | Знайдено: 5
Автор: Каранда Галина
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: 2020 рік;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;