01.07.2011 19:50

-

330

1 | 1

 © Оля Стасюк

з рубрики / циклу «Задощило почуттями...»

Дощ влітку. Вже четвертий Божий день. 

Йому б туди, де лиш піски й пустелі, 

Туди, де вітер і хамсин пісень 

Співають про дуби, сніги й трюфелі.  

А дощ не йде. І в вирі таємниць 

Його – найромантичніша ... Й безсила. 

Тут, біля сотні золотих криниць, 

Дощ закохався у троянду білу. 

Троянда ж вже закохана давно 

У чорнобривця. І кожної ночі 

Хоч ухиляється від крапель, все одно, 

Дощ залишати землі ці не хоче.