08.03.2020 09:03
Без обмежень
12 views
Rating 5 | 3 users
 © Анатолій Костенюк

В лабіринті

балада На ступенях забытого храма,
В лабиринте минувших эпох,
Мы стояли, нас было так мало,
Мы стояли и ждали врагов.
Эрени Корали

Ми на храмових сходах стояли,

в лабіринті забутих епох,

ми стояли, було нас замало:

ворогів ми ділили на двох.

Хоч нам втеча була за образу,

хоч нам смерть ні до чого була,

та промовив друг – «Доки ми разом,

нас ніхто не здолав.»

Стань до спини́, пліч-о-пліч стань,

від нас нема де правди діти:

плачу я кров’ю свіжих ран

за те, щоб другу далі жити.


На донжоні розбитого замку

в лабіринті інтриг та ідей

ми стояли і нам було жалко,

що не вивести навіть дітей.

Та промовив мій друг – «Веселіше!

Нам ще разом життя це прожить,

давши слово, ми в двічі сильніші –

зараз нас не зломить.»

Сьогодні черга не моя,

допоки близький друг зі мною –

з ним за спиною справлюсь я

з чортами, Богом та судьбою.


За опаленим пеклом блокпостом,

в лабіринті окопних ходів

ми стояли, було нам не просто,

відступати ніхто не хотів.

І промовив друг – «Доки є кулі,

не посмій залишити собі –

нумо, браття, ви що там, поснули?

Разом! Вперед! У бій!»

Проти обману марноти,

нехай у небі ворон кружить,

ми завжди, поряд я і ти

за спиною, мій вірний друже.


На асфальтах запльованих вулиць,

в лабіринті задимлених міст

ми стояли, ми знов повернулись –

наша честь, наша сила, наш хист.

Нині, наче з минулого поклик,

стали не зі своєї вини,

стали поряд, зійшлися пліч-о-пліч,

спи́ною до спини́.

Стань до спини, пліч-о-пліч стань,

від нас нема де правди діти:

плачу я кров’ю свіжих ран

за те, щоб другу далі жити.

Сьогодні черга не моя,    

допоки близький друг зі мною –

з ним за спиною справлюсь я

з чортами, Богом та судьбою.

Проти обману марноти,

нехай у небі ворон кружить,

ми завжди поряд, я і ти

за спиною, мій вірний друже.

08.03.2020р.

  • Увага! Не забудьте ...





Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 09.03.2020 09:51  © ... => Борис Костинський 

Дякую, пане Борисе! Ви праві, колись балади співалися) 

 09.03.2020 00:17  Борис Костинський => © 

Виглядає, як пісня. Вірніше, марш. Аби десь знайти добру музику, то було б повністю розкішно! 

 08.03.2020 09:15  © ... => КАЛЛИСТРАТ 

Дякую, пане КАЛЛІСТРАТ! Приємно, що хвалите
))) 

 08.03.2020 09:10  КАЛЛИСТРАТ => © 

Отличный стих пан Анатолий! Спасибо! 

Публікації: Анатолій Костенюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше