12.03.2020 08:51
Без обмежень
9 views
Rating 5 | 2 users
 © Гаврищук Галина

Реальність

Вона летіла, не маючи крил, а лишень руки, розкинуті в боки. Ледь підняті розчепірені долоні просякнуті безліччю приємних світлячків. Все тіло наповнюється теплом і невагомістю… Ні, тіла ніби й нема. Воно вже стало вітром. Є тільки очі, котрі бачать реальність

Їй не страшно. Вона літала ще змалечку і знає: якщо не зіб’ється ритм та не буде перешкоди, то зможе піднятися до небес! Якби ж то, нічого не тягло додолу! Якби ж…

Не треба було дивитися вниз, а лишень в далечінь! Не треба було боятися тих електричних проводів! Вона могла їх оминути, коли б вибрала інший напрямок, а зараз вимушено пригальмувала… Ноги стали важкими і якорем опускалися до землі.

Треба вирівнятися! Тільки не падіння!

Вона вдихала глибше, затримуючи повітря, намагалася зачерпувати руками висхідну течію вітру, щоби продовжити політ, але її, безсилу, магнітом тягло назад - у світ ілюзій…

А там, внизу, на неї вже чекали якісь люди, котрі намагалися схопити її за ногу та впіймати… Саме це було її страхом! Від того вона втікала вічно, скільки себе пам’ятала. І коли вже хтось підстрибував та майже торкався, в неї прокидалася нова сила, яка нестримно несла догори, − туди, де її місце. Дихання ставало безмежним та потужним, неначе смерч, ніби боротьба, яка була її кров’ю і певністю, що її нікому не зламати. Це нереально, бо її нема… Є тільки вітер.

  • Якщо Вам сподобався чи був корисний цей текст і Ви хотіли б віддячити або фінансово підтримати дописувача Гаврищук Галина за минулі чи майбутні зусилля, можете перерахувати довільну суму коштів, що Вас не обтяжує, за вказаними нижче реквізитами:
  • або просто не забудьте
  • Ми Вам дуже вдячні та наголошуємо, що кошти перераховуються безпосередньо автору публікації. Інтернет-проект "Проба Пера" жодної фінансової винагороди з переказу коштів не отримує.





Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 12.03.2020 10:03  © ... => Анатолій Костенюк 

Дякую! Краса! Візьму собі ті рядки. 

 12.03.2020 09:26  Анатолій Костенюк => © 

Я знаю про це:
У містах задротоване небо.
Не злетиш не поранивши крил.
Чисте поле чекає на тебе,
в`ється стежкою за небосхил. 

Публікації: Гаврищук Галина

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше