Набридло чути скрізь нав’язливе «вони»
з рубрики / циклу «Емоційні сплески»
Набридло чути скрізь нав’язливе «вони»
Нагадує садок дитячий, правда,
Іронія буття: «вони» для інших – ми
І чи не тому винних так ніхто й не знайде….
Так просто ткнути пальцем: то вони!
А ми тут ні при чому, ми - чудові!
І ніби вже й позбавились вини -
В очах чужих шукаємо смітинки знову….
А можна ж зовсім, зовсім навпаки
Відчути варто лиш відповідальність
Банально, але все ж таки
Змінити здатна лиш вона реальність:
Ти хочеш чисте місто – не сміти
За правду вболіваєш – не обманюй друга
І в злому зерно істини знайди
Не нарікай: «Якби не чорна смуга….»
Як холодно тобі – даруй тепло
Повернеться невдовзі неодмінно,
Лиш не чекай подяки за добро
Інакше не добро то - сурогат, хоча й відмінний
Повір, насправді істина проста:
Навколо все залежить лиш від тебе
Бо мудрість вікова така:
Змінити хочеш світ – почни із себе!
Харків, 14.04.2014
