05.07.2011 19:20
-
461
    
  2 | 4  
 © Оля Стасюк

Боюся

з рубрики / циклу «Ти - Людина! Я - Людина...»

Боюся темряви. Бо у тиші, 

В цій чорній тиші я – одна. 

Боюся, коли полум’я дише 

Так близько, що стають теплі вуста. 

Боюся, жахливо боюся крові, 

Бо вона – це страждання, це – рани і біль. 

Боюся лишитися без любові 

І бути для всіх, як знесолена сіль. 

Боюся холоду. Бо здається, 

Цей холод морозить любов і серця. 

Боюся, коли скреготом земля сміється 

У землетрусі, й поглинає міста. 

Боюся чорного-чорного диму, 

Що над лісом гордовито росте… 

Боюся снігу, коли без причини 

У квітні він на деревах є…  

Боюся натовпу. І не полюбити 

Тих місць, де всі разом, а я – сама. 

Та головне – не боюся жити 

У цьому світі. Хай і одна. 

Боюся безсоння. Боюся дива. 

Боюся холодної самоти. 

Боюся… Та я ще не боязлива, 

Бо я не боюся своєї мети. 

Оля Стасюк цікавиться

  • Оля СтасюкМожете залишити хоча б два слова чи лайк?
  • Задонатити
  • Добровільну фінансову допомогу на розвиток проекту у вигляді довільної суми коштів, яка Вас не обтяжує, можна швидко надіслати за вказаним під кнопкою "Задонатити" посиланням

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 29.07.2011 14:19  © ... 

Цікаво те, що це навіть більше, ніж правда. Я справді дуже боюся крові. Це так, до слова...