08.07.2011 11:05

-

622

8 | 8

 © Тарас Іванів († 2012)

Отче наш

з рубрики / циклу «Куди втому стелиш, навіщо?»

Отче наш добрий – чарівного промінь, 

Молочної річеньки в казочці повінь. 

Тепло найніжніше у світі заглади, 

Пожива безмежна в лещатах блокади. 

Візьми мою душу, візьми мою суть, 

На ручках Ангелики хай понесуть. 

Відкриються стулки прекрасних світів, 

Щоб я там одвічно з Тобою летів. 

Щоб злитися поглядом Твоїх очей, 

Де більше не буде злиденних ночей. 

Молитвою вічною благо пройме, 

Де Дух Твій назавжди мене обійме.