09.07.2011 17:37

-

539

5 | 6

 © Тетяна Чорновіл

Рідний світ

з рубрики / циклу «РІДНИЙ СВІТ»

Знов розквітли у веснах каштани, 

Біло сяють свічки з висоти. 

Як мене на цім світі не стане, 

Так же будуть каштани цвісти. 

Літній день, і ромашки повсюди 

Розтрусили в траві пелюстки. 

І тоді, як мене тут не буде, 

Хтось плестиме з ромашок вінки 

– Де набрав стільки золота, клене? – 

Казку барв в оберемок згребу… 

Щедра осінь комусь і без мене 

Подарує барвисту журбу. 

Вкрила зимонька інеєм віти, 

Сніг морозом скрипить щось з-під ніг. 

Ще когось, як піду з цього світу,  

Чаруватиме іній і сніг. 

Не бажатиму, Господи, раю, 

Як покину цей світ на біду, 

Бо краси свого рідного краю 

Я ні в яких світах не знайду.