27.05.2020 12:13
© Вікторія Івченко
Етюди на Дніпрі
з рубрики / циклу «Не кидай Батьківщину милу...»
Прегарна днина: тепло, не спекотно...
Вітрець травневий віти ледь колише.
А пух летить! Насіння тополине...
Теперішнє, майбутнє і минуле -
Усе злилося в тиші невагомій.
Водиця у каналі плине швидко.
Маленькі рибки - повз... За течією.
А равлики ховаються в лататті -
Нікуди зроду вже не поспішають.
Он веслярі:"Ходили на Озера!"
Дніпро - попереду... У лоно їх приймає.
Тут - катери моторні... Галас міста.
І чайка, вільна птаха, все кружляє...
Вона прилаштувалась - не боїться,
А котик - рибку просить у рибалки.
***
Тиша - серцю мила...
За хвилею - хвиля:
На берег набігає,
Сонце колихає.
*
Бузок одцвів... Крізь кетяги прив`ялі -
Прозоре небо... Літо настає.
Надвечір - холоднішає,
Хоч - тихо.
Птахи щебечуть...
Сонце заховалось.
Захмарилося небо...
То - на дощ.