03.06.2020 01:24
for all
21 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Тетяна Амеліна

Душі в тенетах віку не сидиться...

Роки біжать, додаючи ваги до віку, 

Й під капелюхом звичності речей, 

Зморшками прикрашені повіки

Сховали мудрість втомлених очей.

І все б нічого, все як і годиться -

Ранкова кава з теплим молоком...

Душі ж в тенетах віку не сидиться, 

Вистрибує з буденності тишкОм.

Співає в супроводі дзенькоту тарілок, 

Малює сонце на спітнілому вікні, 

Не любить рано прокидатись в понеділок, 

Викреслюючи справи уві сні)))

Дорослість не здолала спритну жвавість, 

Не всі сторінки склались до ладу, 

Казкову щоб потішити цікавість, 

Вона вітається з рослинами в саду.

Метеликом мандрує понад часом, 

Малює вітражі у вікнах днів, 

Дитяча легкість є її окрасою, 

Хоч вже давно шаслива власними дітьми)))

Розмалювати може дощ у барви сонця, 

Щоб не намокли ніжки у малят, 

Всміхнутись радістю із кожного віконця, 

Зібравши зорі з милих оченят.

Промчати вітром, натискаючи педалі, 

Аж поки вечір не одягнеться в рябе, 

І всіх приспавши, протягнути далі

Свій день, щоби послухати себе...

Наслухавшись, тихенько задрімати, 

Перебираючи дорослі стоси справ

На завтра, бо вже сну не подолати, 

Та й кави аромат вже доліта...

м. Київ, 02.06.2020 р.


Тетяна Амеліна цікавиться

  • Тетяна АмелінаМожете залишити хоча б два слова про прочитане?
  • два слова

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 04.06.2020 00:06  © ... => Анатолій Костенюк 

Дуже приємно, дякую! 

 03.06.2020 08:29  Анатолій Костенюк => © 

Дуже тонко, точно і зворушливо!

(´。• ᵕ •。`) ♡