28.07.2020 16:37
для всіх
149
    
  - | -  
 © Вікторія Івченко

Міст понад Дніпром

Міст понад Дніпром

з рубрики / циклу «Не кидай Батьківщину милу...»

Земля двигтить, метро гуркоче... 

Дніпрова хвиля ледь лоскоче  

Зелений берег... За мостом -  

Сідає сонце... Поруч - місто... 

І так прозоро в небі й чисто,  

І - щем у серці... Сум - хвостом.  

Нектар самотності стікає...  

Душа, мов, соти, мед приймає  

Думок легких... У надвечір`ї - 

Хмарин далеких біле пір`я...  

А що там, поза краєм синім?  

І що нова готує днина?..  

За темним пагорбом дніпровим,  

За сонцем - мідним, вечоровим -  

Жури прозоре павутиння,  

Жалів таємних сум осінній...  

Страхи й надії - все до купи...  

Однак - Любов у шкаралупі!  

О не здавайся тій х и м е р і,  

Що їсть Любов... Живи в Етері  

Свого святого н е в и д і н н я,  

Хоч як не кидають каміння  

В твою беззахисну й цнотливу  

Священну Душу... В теє ДИВО. 


P.S. Колись, у дев'яності, я була учасницею самодіяльного "ПЕРФОРМАНСУ", керованого, однак, професійним режисером... 


Нас у танцювальній групі було із п'ятнадцять чи більше людей - студентів і просто "шукачів". Це була Школа духовного розвитку, де вчили пізнавати себе і за допомогою танцю... Перформанс як жанр відомий давно, але перша наша спроба була найбільш вдалою. МИ НАТХНЕННО ТАНЦЮВАЛИ під музику Равеля - у повній темряві, під світлом УФ лампи, що стояла перед сценою і була повернута на нас, артистів. Одягнені ми були у справжні театральні костюми - білого кольору. Синтетичні стрічки спалахували, мов блискавки, хлопці крутили чудернацькі колеса з тими ж стрічками, а дівчата кружляли у довгих сукнях, обвішаних усе тими ж стрічками. У повній темряві здавалося, що "блискавки" з'являються з порожнього простору в глибині сцени. Оскільки ми всі тоді були ще й трохи психологами, то розуміли і прагнули донести глибинну суть цього танцювального дійства: вивільнення з підсвідомості прихованих негативів... І всього, що заважає безпосередньо сприймати СВІТ. Ох і тішилися ми тоді, коли після спектаклю глядачі запитували: А ЩО ТО БУЛО? І кожен негайно озвучував власну версію. МИ ТОДІ ВВАЖАЛИ СЕБЕ УЖЕ ПРОСВІТЛЕНИМИ, ТОЖ ЗАГАДКОВО МОВЧАЛИ. Таємниці варто пізнавати самому! З плином років життя ще немало тих "перформансів" нам підкидало... АЛЕ художнє втілення ІДЕЇ ВСЕЛЕНСЬКОГО РИТМУ ТА ГАРМОНІЇ назавжди ЛИШИЛОСЯ У НАШІЙ ПАМ'ЯТІ... ЩАСЛИВИХ МИТЕЙ ТВОРЧОСТІ! 

Вікторія Івченко цікавиться

  • Вікторія ІвченкоМожете залишити хоча б два слова чи лайк?
  • Задонатити
  • Добровільну фінансову допомогу на розвиток проекту у вигляді довільної суми коштів, яка Вас не обтяжує, можна швидко надіслати за вказаним під кнопкою "Задонатити" посиланням

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 01.08.2020 17:15  © ... 

Колись, у дев`яності, я була учасницею самодіяльного "ПЕРФОРМАНСУ", керованого, однак, професійним режисером...
Нас у танцювальній групі було із п`ятнадцять чи більше людей - студентів і просто "шукачів". Це була Школа духовного розвитку, де вчили пізнавати себе і за допомогою танцю... Перформанс як жанр відомий давно, але перша наша спроба була найбільш вдалою. МИ НАТХНЕННО ТАНЦЮВАЛИ під музику Равеля - у повній темряві, під світлом УФ лампи, що стояла перед сценою і була повернута на нас, артистів. Одягнені ми були у справжні театральні костюми - білого кольору. Синтетичні стрічки спалахували, мов блискавки, хлопці крутили чудернацькі колеса з тими ж стрічками, а дівчата кружляли у довгих сукнях, обвішаних усе тими ж стрічками. У повній темряві здавалося, що "блискавки" з`являються з порожнього простору в глибині сцени. Оскільки ми всі тоді були ще й трохи психологами, то розуміли і прагнули донести глибинну суть цього танцювального дійства: вивільнення з підсвідомості прихованих негативів... І всього, що заважає безпосередньо сприймати СВІТ. Ох і тішилися ми тоді, коли після спектаклю глядачі запитували: А ЩО ТО БУЛО? І кожен негайно озвучував власну версію. МИ ТОДІ ВВАЖАЛИ СЕБЕ УЖЕ ПРОСВІТЛЕНИМИ, ТОЖ ЗАГАДКОВО МОВЧАЛИ. Таємниці варто пізнавати самому! З плином років життя ще немало тих "перформансів" нам підкидало... АЛЕ художнє втілення ІДЕЇ ВСЕЛЕНСЬКОГО РИТМУ ТА ГАРМОНІЇ назавжди ЛИШИЛОСЯ У НАШІЙ ПАМ`ЯТІ... ЩАСЛИВИХ МИТЕЙ ТВОРЧОСТІ!