Передчуття...

з рубрики / циклу «Все і всі»

Щось ширять...щось постять, на щось натякають,

а я собі далі живу.

Будую, рахую, про щось сповідаю,

онука до люльки кладу.

Із ранку сніданок, прогулянка, мультик,

Обід й пообіденний сон.

А потім пісочниця, трактор, машинки

і рух за м`ячем в унісон.

А потім вечеря, і горщик, і купіль,

будівля разом пірамід.

І врешті ти спати у ліжко лягаєш,

і я спати мушу, - бо ж дід!

А зранку Іванко розплющивши очки,

у діда уже на руках,

притулиться міцно, звернувшись клубочком,

і гладить по шорстких щоках.

А взавтра приїдуть батьки з-за кордону,

посадят тебе до авто...

і знову чекати привіт з телефону,

і жити в старім "шапіто"...