18.07.2011 16:30

-

506

3 | 5

 © Оля Стасюк

Весняний трунок

Добра, дитяча, казкова весна одного разу готувала смачний трунок...

Весна варила труночок весняний,  

Поклала туди пахощі дібров 

І цвіту трав, щоб лікувати рани 

І серце оживало знов і знов.  

Сипнула трохи неба і польоту,  

Окриленості, мрії й майбуття. Ще вкинула легкі бджолині ноти, І пісню: щастя, і краси, й життя.  

Поливши золотим тонким нектаром, 

Сипнула цвіту, наче зірочок: 

Ромашка тут, любисток, інші трави, 

Що чули вже цвіркунів голосок. 

Ще трохи хай буде пилку з барвінку, 

З лаванди, м’яти. Ось – з калини цвіт. 

А ще – хай щастя в трунок ллється дзвінко 

І огортає весь весняний світ. 

Потік вже трунок. Він зціляв всім рани, 

І пахощами підкликав комет. 

Весна варила труночок весняний,  

А вийшов золотий травневий мед.