Солодкий спогад
з рубрики / циклу «Лірика кохання»
Солодкі сни, прозора тінь,
і ночі тихе муркотіння
у сяйві зоряних тремтінь,
в обіймах ніжних сновидіння…
Солодкий сон крадеться в дім,
і сяє місячна корона,
солодкий сон, як Ангел він -
дитині вірна охорона.
Солодкі усмішки всю ніч,
коли нам сниться щось приємне,
і в мерехтінні світла свіч
казкове все навкруг, таємне…
Спокійно спить мале дитя,
дрімають всі навкруг створіння,
рахує час серцебиття,
а ніч чаклує диво-зіллям…
Колись і я була така -
щаслива, радісна й грайлива,
і ніжна мамина рука
вкривала ковдрою дбайливо…
І колискову перед сном
співала тихо й мелодійно,
а зорі й місяць за вікном
були для мене, як снодійне…
#Ольга_Шнуренко
м. Київ,