Солодкий спогад

з рубрики / циклу «Лірика кохання»

Солодкі сни, прозора тінь,

і ночі тихе муркотіння

у сяйві зоряних тремтінь,

в обіймах ніжних сновидіння…

Солодкий сон крадеться в дім,

і сяє місячна корона,

солодкий сон, як Ангел він -

дитині вірна охорона.

Солодкі усмішки всю ніч,

коли нам сниться щось приємне,

і в мерехтінні світла свіч

казкове все навкруг, таємне…

Спокійно спить мале дитя,

дрімають всі навкруг створіння,

рахує час серцебиття,

а ніч чаклує диво-зіллям…

Колись і я була така -

щаслива, радісна й грайлива,

і ніжна мамина рука

вкривала ковдрою дбайливо…

І колискову перед сном

співала тихо й мелодійно,

а зорі й місяць за вікном

були для мене, як снодійне…

#Ольга_Шнуренко

м. Київ,