Метаморфози зими

з рубрики / циклу «Дитячі вірші»

Сьогодні вітер спить спокійно,

на плесо неба, плавно і граційно,

чарівна шхуна-сонце випливає,

і морок ночі враз зникає…

Зима сміється білосніжно,

проміння сонця – лагідне і ніжне,

мороз скував озера й річки,

щипає злісно нас за руки й щічки…

Хоч сонце світить, та не гріє,

на жаль, так швидко взимку вечоріє,

насуплені, похмурі хмари

і день і ніч блукають, як примари…

Коли морози - злі й кусючі,

блищить на сонці білий сніг скрипучий,

буває, сонце так пригріє,

що сніг в обіймах променів зімліє…

Настане час ліпити сніжки,

зануряться у сніг дитячі ніжки,

і дивовижний візерунок

залишать для зими у подарунок…

м. Київ,