Новорічний монолог Лисиці

з рубрики / циклу «НОВОРІЧНО-РІЗДВЯНЕ»

Щоб я хоч раз іще до Білки

На новорічний бал пішла!

Прийшлось повзти на гілку з гілки

Й по стовбурі аж до дупла!

При вході трапилась наруга –

Перечепився хвіст об сук.

В дуплі ж так тісно, ще й задуха,

Бо кращий кут зайняв Борсук!

Старалась я не помічати

Костюм у смужку Борсука,

А Білка вміла пригощати,

Була привітна і метка.

Пиріг з грибами був чудовий!

Борсук узвару не схотів –

Зате вподобав пунш медовий,

На смак печених жолудів.

Хоч пунш узваром запивати

Нарешті звик смугастий звір,

Та до ялинки танцювати

Прийшлось ізнов повзти надвір.

На гілку з гілки я стрибала

У сутінь пізньої пори,

Борсук же сук пустив недбало

Й під липу бухнувся згори.

Тож танцювали не багато

Лиш сніг втоптали на землі.

Було б у Білки гарне свято,

Якби не тіснота в дуплі.

Про бал цей Білці й Борсукові

Я слів поганих не скажу.

Наступний рік у дні святкові

В нору до себе запрошу.