12.01.2021 10:23
for all
18 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Ольга Шнуренко

А так ще хочеться літати

із циклу «Грибіана», відгомін на вірш 

"Колись в цьому місті почне проростати ліс" 

#Олександр_Гриб 


Не пестила нас Доля, не жаліла,  

Хоча були хороші дні й роки,  

Я, як і ви, життю раніш раділа,  

Пізнала насолоду залюбки… 

Не знаю, що надалі буде в світі,  

Але так гірко в мене на душі,  

В моїм дворі раніш буяли квіти,  

Тепер ростуть гіллясті спориші… 

І крізь асфальт пробились дикі клени,  

Обплутав хату дикий виноград,  

Колись гілки були гнучкі й зелені,  

Тепер, як дід, скарлючився наш сад… 

І я також - уже на схилі віку,  

Волошки відцвіли в моїх очах,  

Від сивини, на жаль, немає ліків,  

І сновидіння мучать по ночах… 

А так ще хочеться, як птах, літати,  

Кружляти влітку в танці під дощем,  

Тому щоночі бачу рідну хату,  

І в серці сильний біль, пекучий щем… 


#Ольга_Шнуренко 


*** 

"Колись в цьому місті почне проростати ліс" 

автор - Олександр Гриб 


На гойдалці долі ми знову то вверх, то вниз,  

Оббито пороги останньої в світі сховки,  

Колись в цьому місті почне проростати ліс,  

Колись в тому лісі хтось вперше завиє вовком! 

Всі в черзі за чимось, а вихід завжди один - 

В старенькій валізі затерті дитячі фото. 

Усе, що ти знаєш, постало колись з води,  

Усе, що ти маєш, говорить про тебе - хто ти… 

Повільно в колисці розгойдуються роки,  

За нашим майбутнім нічому тепер не бути,  

Так хочеться впасти на берег Його ріки,  

Так хочеться просто побути колись почутим! 


#Олександр_Гриб 



м. Київ, 

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 12.01.2021 19:16  © ... => Надія Крайнюк 

Цей вірш присвятила батьківській хаті, в якій вже чимало років ніхто не живе... 

 12.01.2021 18:47  Надія Крайнюк => © 

Надзвичайно гарний і технічно досконалий переспів. Читала з пекучим щемом у грудях.
Дякую Вам за чудову роботу.