Цілющі гостинці

з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»

До їжака в нору в дрімоту сну

У пору зимну каркала ворона,

Гукала так тривожну новину,

Аж сніг схитнула з віт дубова крона.

Повідомляла, що сусід хом’як

Сніг від оселі здумав одкидати,

Тепер же не оклигає ніяк:

Болить горлянка і не може встати.

У їжака відразу сон минув –

Це ж там сусід хворіє наодинці,

Зимову шубу й валянки вдягнув,

Швиденько склав до кошика гостинці:

Пучок калини, яблучок хрумких,

Сухих боровиків дістав зі шпарки

Ще й мармелад із глоду вкласти зміг –

Хіт власної кондитерської марки.

Спішив їжак снігами навпрошки,

У кошику гостинці ніс хороші,

А з неба сніг протоптані стежки

Ховав у біле віяло пороші.

Он там, де гірка снігова стрімка

Тьмяніє чагарем під дику сливу,

Видніється оселя хом’яка,

Й до входу сніг одкиданий дбайливо.

– Це ти, їжаче?! – із кубла хом’як

Вставав, хоч і вдавалося не дуже.

А я з застуд не відійду ніяк!

І дуже радий, що прийшов ти, друже

Розчулився, аж плакати хотів,

Та став їжак гостинці діставати,

Тож нащо сльози? Яблуком хрумтів,

Спішив за щоки мармелад ховати.

Й веселим став – предивна дивина,

Гостинцями вдалось полікуватись!

Біда й у лісі навіть не страшна,

Як є кому про тебе турбуватись.