Лісові піжмурки

з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»

Щоб в снігах не сумувати,

Зранку збіглися звірята,

Всі, кому в норі не спиться –

Білка, заєць та лисиця.

Й борсука та оленятко

Запросили для порядку,

У ліску гуртом зійшлися,

Грати в піжмурки взялися.

Обізвалася лисиця:

– Добре, я буду жмуриться.

Ви ж ховайтесь, хто де знає,

Та швиденько – час минає.

– Котилася торба-торба

З великого горба-горба,

В торбі булки з пирогами,

Йду шукати вже снігами.

– Тра-та-та – зламалась гілка,

Із дупла рудіє білка.

Не сховає зайця хуга,

Виглядають довгі вуха.

Оленятка бачу ріжки

Коло дуба край доріжки.

Видно між осик у схові

Темні смужки борсукові.

Ті звірята, що знайшлися,

Враз по лісу розбрелися.

Йшла б ховатися лисиця,

Та нема кому жмуриться.