Якийсь жах
з рубрики / циклу «Антропогенний вплив»
Намалюй мені сонце від вибуху атома,
ароматом іпритових квітів наповни кімнату,
зіграй мені музику гучними гарматами,
а потім разом пограємось в ката.
А коли мені стане холодно
зігрій мене теплом від дул автоматів,
давай поле засіємо мінами,
і збирать врожаї мертвих солдатів.
І як пройде рясна бомбова злива,
будем дивитись на криваву веселку,
як в пожежі росте вогняна грива,
і все сильніше стискати гашетку.
А на крилах сріблястих винищувачів,
знайдем всім відомі сузір`я,
і після бомбардувальних вечорів,
чиїсь руки і ноги лежать на подвір`ї.
Туман від горілих танків стелиться полем,
і кров на траві мов червона роса,
на людях не соромно ножу бути голим,
і завжди в кістлявої поруч коса.
Тож наповніть бокали патронами,
й відкладіть на час заняття свої,
і перед мерцями, як перед іконами
вивчайте мистецтво війни